Курка стала величава,
В хліві ходить, як та пава,
Пішла всюди лиха слава.
Наробили писку діти,
Як їм маму вгомонити,
Хто ж в ночі їх буде гріти?
Півень вискочив на пліт,
Ще таке не бачив світ,
Аж тут йде поважний кіт.
Роздивився на всі боки,
Бачить в півня є мороки,
Курці геть зайшли заскоки.
Згинуть їхні з горя діти,
Треба швидко щось робити,
Курчат якось обігріти.
Ліг в кубло, примружив очі,
Бо довбнути є охочі,
Гріє в день і сере ночі.
Так скінчилась в хліві драма,
Став не кіт, а квочка-мама,
А не та безмозка пава.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/607-kurka-pava.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485306
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 12.03.2014
автор: Антоніна Грицаюк