Хіба краса потрібна без душі,
В тому випадку, коли йдеться про людину?!.
Згадай, як пальцями ти тикав у людей.
Мені, інстинктом, ти нагадував тварину!..
Подумаєш, не дав Господь краси.
По своєму людина особлива...
В таких, багато в серці доброти.
Таким. не зіпсує настрій і злива.
Такі, навчились цінувать, що є.
Такі, навчились нове здобувати.
А те, що хочеш ти принизить їх.
То знай, їм на тебе начхати.
Не забувай, що є в людей душа.
Не забувай, що ти також людина..
Пробачте. З висновком я поспішив...
Ти дика найпідступніша тварина!..
Як дикий звір.. так вбивцею ти став.
Заради грошей, ти навчивсь вбивати.
Ти ж, за копійку брата розіпнеш!
І ще за вбивство тата будеш гроші мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485125
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Хворий Джентльмен