Гойдає світ між тишею і громом
Одвічний спір орала і меча.
Тривога знавісніла і печаль
Знов на межі Гоморри і Содому.
Бо знов біди жахка химера бродить,
Як хмари над притишеним селом,
І хижо зуби вишкіряє зло
На волю непрестанну до свободи.
В клубок гадюччям спротиви сплелись,
Їх доля затяга в Гордіїв вузол,
І затихають солов’ї і Музи
Перед гучанням сурми і молитв.
І де той меч, що вузол розітне,
Чи слово мудре, що його розв’яже?
…колись нащадок вдячний зауважить –
Моє життя отим святилось днем!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484933
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: stawitscky