Гойдає світ


Гойдає  світ  між  тишею  і  громом
Одвічний  спір  орала  і  меча.
Тривога  знавісніла  і  печаль
Знов  на  межі  Гоморри  і  Содому.

Бо  знов  біди  жахка  химера  бродить,
Як  хмари  над  притишеним  селом,
І  хижо  зуби  вишкіряє  зло
На  волю  непрестанну  до  свободи.

В  клубок  гадюччям  спротиви  сплелись,
Їх  доля  затяга  в  Гордіїв  вузол,
І  затихають  солов’ї  і  Музи
Перед  гучанням  сурми  і  молитв.

І  де  той  меч,  що  вузол  розітне,
Чи  слово  мудре,  що  його  розв’яже?
…колись  нащадок  вдячний  зауважить  –
Моє  життя  отим  святилось  днем!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484933
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: stawitscky