Не засну щось мені на заваді
Хоч і тіпає стужа нічна
Все я марю про ріднії далі
До яких повернулась весна
І в диму за відкритим балконом
Де чарує вогонь ліхтаря
Бачу хату обігнуту кленом
Що стоїть в нашу кришу дзвоня
Як давно все зірвалось по вітру
Сажа з неба того на плечі
Я ніколи мабуть не забуду
Залишуся вам вірний далекі краї
Хоч киплю теперь від застуди
Брак повітря мене піджине
Але навіть і там я захочу відчути
Як гілля кленове по криші гуде
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484908
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: Тарас Tінь