На жаль, не все змінити нам під силу
Не обернути осінь на весну
Думки, старанно сплетені курсивом
Колись перечитаєш в сивину.
Листи, що не відіслані лишились
Без адресата складені в столі
Душею кожна буква породилась
Відверто… як буває при зорі.
У кожному надії на майбутнє
Сумісне щастя зрощене разом
Солодкою мелодією лютні
Що заліта прочиненим вікном.
Тужливий вечір намалює зорі
Перечитаєш ще один рядок
Йому колись написаних історій
Одному лиш присвячених думок.
На жаль, не все змінити нам під силу
Не відродити в серці почуття
Утомлені безсиллям вільні крила
Не повернути знову до життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2014
автор: Анна Кукурика