Запрошення на чай (із банального)

Прірва  відстанню  в  кілька  фраз,
Терпкий  погляд  на  шмаття  крає,
Намистини  гірких  образ  
Воском  плавляться  і  зникають.

Вся  гостинність  моя  і  чай,
Й  очі  в  очі  –  для  нас  як  доза,
Догорає  тонка  свіча
І  байдужість  –  лише  віскоза:

Синтетична,  несправжня.  Хай
Обриваються  телефони,
Вимкни  просто  і  не  зважай,
Абоненти  втекли  із  зони...

Аж  до  ранку  не  вщухне  сказ,
Нас  для  інших  уже  немає
І  залежить  тепер  від  нас,
Чим  завершиться  чай  без  чаю…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484180
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2014
автор: Лія Ладижинська