ЧЕРЕЗ РОКИ

До  200-річчя  з  дня  народження  
Тараса  Григоровича  Шевченка

…Бо  москалі  —  чужі  люде,
Роблять  лихо  з  вами…
       Тарас  Шевченко

А  Україна  плаче  знову,
Вона  й  до  нині  мати  є,
Хоч  не  співає  колискову
Та  серце  любляче  своє
Щемить  сьогодні  за  Тарасом
І  зберігає  Заповіт,
У  пам’яті  не  стерти  часом,
Єдиний  вічний  в  серці  слід.
Бо  наш  Тарас  -  розумний,  дужий,
Уже  на  протязі  віків
Зробив  народ  наш  не  байдужий
І  силу  вклав  у  козаків.
Хотів,  щоб  вчилися  чужого
Та  власну  землю  берегли,
Не  віддали  і  п’яді  свого,
Як  прийдеться  грудьми  лягти.
Тарасе,  батьку,  Україна
Сьогодні  дякує  за  все…
І  прославляє  свого  сина,
Що  український  дух  несе.
Ми  всі  пишаємось  Тобою,
Вчимося  в  Тебе  до  цих  пір,
Та  хочемо  уже  спокою,
Щоб  не  кусав  нас  лютий  звір.
Щоб  українці  в  своїй  хаті,
Співали  радісні  пісні,
Були  щасливі  і  багаті,
Щоб  наяву,  а  не  у  сні!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483840
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2014
автор: Віталій Назарук