Нене моя, Україно,
ще трішки зосталось, терпи!
Синівською кров'ю обмита,
хай втопляться в ній вороги.
Твоя душа втомлено плаче,
Дніпровська водиця гуде,
не варто так сильно страждати,
народ твій тебе вбереже.
Всміхнися нам сонцем яскравим,
розвій по дорогах туман,
хай будуть всі дії на славу,
і кожен собі буде пан.
Зажурена мати, Вкраїно!
Ти матимеш волі сповна,
не будем терпіти скотину,
не стерпемо ми москаля.
Багато дітей полягло,
ти Богу за них помолися,
боролись вони за добро,
заглянуть в яке не судилось.
Ми вільний народ український!
Нас пуля здолать не змогла,
поглине біда тих чужинців,
що нам розривали серця.
І всохнуть нехай язики,
тих, хто сміє тебе обмовляти,
залишуться хай без руки,
ті хто хочуть тебе обкрадати.
Мати моя! Моя Земле!
Пройдуть смутні дні мов зима.
Героям твоїм Честь і Слава!
Їм не лячно від слова "війна".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483818
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2014
автор: Чуточка Божевілля