Я прилечу голубкою у поле,
зіп'ю з трави ранкової роси,
лілеє вітер пір'ячко вологе,
його змочили кров'ю вороги.
Я прилечу на батьківське подвір'я,
і заспіваю мамі про любов,
на дворі стало мертве надвечір'я,
хто квітку з земляниці пополов?
Я засвічу свічею на Святвечір,
зітру з очей бабусину сльозу,
зігрію Їхні рученьки старечі,
й молитимусь за Них ніч не одну.
Я освічу зневіреним дорогу,
на них чекає доля не легка,
дає Господь останню засторогу,
вмивається туманом вся земля.
Я випаду дощем в сиру погоду,
і змию бруд в забруднених серцях,
священною водою всіх окроплю,
щоб правила у мирі вся земля.
Я стану диким полум'ям убивцям,
нехай він їхню душу поглина,
не буде вам прощення кровопивці,
розплачуватись буде вся сім'я.
Я прийду в сон маленьким янголятам,
посію в їх життя свою весну,
нехай не знають горя всі малята,
нехай не бачать очі їх війну.
Я прийду в допомогу всім нужденним,
я світлом їхню працю обійму,
рятуйтеся від нечесті молебнем,
бо він відверне будь-яку біду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483810
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2014
автор: Чуточка Божевілля