Він існує у світі ілюзій.
Мозок промитий старшим братом.
Кругом вороги. Немає друзів,
А значить треба іти воювати.
Хтось потрапив десь у халепу –
Вова поможе. Його ж попросили.
Лиш про одне дізнатися треба –
Чи на усе йому вистачить сили?
- Ти, Вова, не сци, - скандує народ.
- Вова, не сци! Атака в лоб!
Лиш збоку усе виглядає інакше.
Він думає, робить лише добрі справи,
Він думає, воїн він, миротворець,
Та чинить, запеклі як хулігани.
Людей усе більше дивиться скоса,
І він відступає, бо тхне там смаленим.
Чи варто було взагалі сюди пхатись
Подумати раніш йому було треба.
А за спиною стоять дві людини,
Які волають щохвилини.
- Ти, Вова, не сци! - скандує народ.
- Вова, не сци! Атака в лоб!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483782
Рубрика: Сатира
дата надходження 06.03.2014
автор: William Mirovich