Палає небо понад Кримом
В частині грудочка бійців,
Птахи летять додому клином,
У діток сльози на лиці.
Ридає люд по всьому світі,
Що рвуться «братові» гранати,
Я не бажаю щоби діти,
Взяли у руки автомати…
Коли прийдеться і я стану,
І не впаду у грязь лицем,
Я захищу свою кохану,
Грудьми наповнені свинцем.
Як піднімати дух прийдеться,
Вірші писатиму щодня,
Можливо військо повернеться,
Назад в Росію, як тічня.
Повірте смерті не боюся,
Я смерть зустріну в боротьбі,
За перемогу помолюся
І кров’ю вірш складу тоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483155
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2014
автор: Віталій Назарук