Не забувай повертатись, друже,
Вирушаючи у дорогу,
Ховаючи мідну кружку,
І власну юнацьку тривогу
У темний рюкзак бризентний
З відтінками типу хакі,
Пиши коханій відверті,
І стримано-коротко мамі.
Бо всі ці серця по тобі
Хворіють, плачуть, чекають.
Постійні зміни в погоді
Віщуючи передбачають
Щось недобре в повітрі,
Тумани-потони на фронті,
Вертайся скоріше у квітні,
Обрієм на горизонті.
Бо все, що запалює хмари,
Поля і червоні ружі,
Дочекається Божої кари,
Лиш ти повертайся, друже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483011
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин