Светр із весняних ниток

Лягай.  Ось  тут,біля  мене  поруч,
Кутай  тіло  у  ковдру  м’яку.
А  я  буду  під  серцем,від  тебе  ліворуч,
Й  почую  мелодію,  небесну  й  швидку.

Давай  говорити  взагалі  ні  про  що.
Ловити,хапати  мрію  за  руки.
Відчувати  її  нескінчене  тепло
Й  поглинати  трояндові  звуки.

Зіпрусь  на  плече,  зігнувшись  в  клубок  –  
Так  солодко  ще  не  бувало  ніколи.
Зв’яжу  тобі  светр  із  весняних  ниток,
Що  берегтиме  від  болючих  «уколів».

Цей  подарунок,то  твій  оберіг.
Хай  огортає  теплом  і  любов’ю.
І  хоч  перед  нами  ще  сотні  доріг,
Я  поруч  завжди…  я  поруч  з  тобою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482816
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: Прокудіна Вікторія