Сьогодні в надтяжку для нас годину,
У час тривожних небезпек-завій
Всім серцем плаче Мати-Україна,
Веде синочків у жорстокий бій...
Там, на майдані, іх лягло немало:
Хто з вірою в життя, а хто і без...
Дощем смертельні рани омивало-
То Божа Мама плакала з небес!
Лелеченяточка осиротіли-
Маленькі діточки й чиїсь батьки.
Соколики не дожили, не долюбили,
Їх віченьки закрились навіки.
Прийми, земля свята, своїх синів!
Вони в борні, як полум'я, згорали,
Понад усе любили Україну,
За неї, рідну, Господа прохали!
З величною молитвою до Бога
Ми збережем історії урок,
Простелимо вишивану дорогу
Героям України до зірок!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482778
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.03.2014
автор: СУЛ