Коня і шаблю. Шаблю і коня.
Тільки б рубать – направо і наліво!
Кволеньке немовля нового дня
У пелюшках ворушиться звабливо.
Воно вже мріє про круті шляхи.
Та на прозрінні час зійшовся клином.
Лукавий же штовха несамохіть
Разом з водою виплеснуть дитину.
Не збудеться без повені весна,
Та береги – прихисток від руїни.
У найчорніших, найстрашніших снах
Не допустить розвалу України!
Один з другим – і говорить, і чуть,
І за столом – завершимо майдани.
В багатстві барви – гобелена суть,
Нам доля спільна недаремно дана.
І кожне слово гніву і злоби
Відсіювати на найтонше сито…
Під пильним оком світу і доби
Нам випало історію вершити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482247
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: stawitscky