Ти не можеш мені збрехати,
Бо тебе видають твої очі,
Вони кажуть: «Я хочу кохати
Тебе зранку й до пізньої ночі».
Ти не можеш сказати лукаво,
Бо тебе видають твої губи,
Вони шепчуть мені ласкаво:
« Я тебе дуже-дуже люблю».
Ти не можеш піти, повернувшись,
Бо тебе видають твої руки:
Ти ж бо рвешся до мене, всміхнувшись,
Я ж тремчу від солодкої муки.
Твої очі волошками сяють,
Твої губи лукаво сміються,
Ну а руки мене піднімають
Аж до неба, де хмари снуються.
Я все це від долі приймаю,
І цвітуть голубі небеса.
Тому й вірші сьогодні складаю,
Щоб почула планета уся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482231
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2014
автор: Паснак Марія