Україна вмивається кров’ю
Не наївся іще лютий пес,
Ще замало його поголів’ю,
Ще палає його інтерес.
Поки люди терпіли смиренно
Нелюд плодив подібних собі.
Розійшлися по всій Україні ,
Як чума,без мізків «ті тушки».
Та народ український не зламний
І його вже нічим не злякати,
Поки стане єдина держава ,
Доти буде Майдан наш стояти.
У катів зло не має законів
Бо стріляли із лігва вовка,
У невинних людей на Майдані,
Й не здригнулася їхня рука.
Україна хоронить героїв,
У скорботі весь нарід стоїть.
Хай спитає у совісті свої
Наш Гарант,як йому далі жить.
У людей він отримає осуд,
Та хай знає,буде Вічний суд,
В вічі глянуть загублені душі,
І у пекло його понесуть.
21.02.14 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482137
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.02.2014
автор: леся квіт