Світила чудес

Весною  пахнуть  темні  ночі,
І  радість  лине  уві  сні,
В  годину  мирну  тільки  хочу,
Прожити  в  тиші  свої  дні,

Я  юність  часто  бачив  поряд,
За  спинами  старих  людей,
Блукав  по  світу  чистий  погляд,
І  серце  вічно  молоде,

Всі  люди  наче  купа  квітів,
Де  скрізь  росте  бур'ян  й  спориш,
Я  хочу  лиш  життя  прожити,
Щоб  бути  криком  серед  тиш,

Летить  з  орбіти  перша  вічність,
Свій  перший  подих  в  бік  весни,
Я  глянув  долі  грізно  в  вічі,
Щоб  далі  свій  тягар  нести,

Для  нас  всі  ночі  пахнуть  смогом,
Горить  свіча  старого  дня,
Хтось  ділить  тяжкий  путь  із  Богом,
А  хтось  шукає  сам  життя,

Та  всі  ми  світимо  як  зорі,
Світила  всіх  земних  чудес,
Хто  все  життя  палав  не  кволо,
Той  в  пам'яті  людей  воскрес.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482130
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.02.2014
автор: VDMK