День впритул підійшов до мене
І до скроні приставив дуло,
І набої питань шалених
Засвистіли, неначе кулі.
Ти не був на Майдані вчора,
Де палали люди і небо,
Гнів і підлість сіяли горе
І накрили країну крепом.
А сьогодні мечем Домокла
Він навис над твоїм майбутнім,
І набатом лунає поклик –
Україні новітній – бути!
І твій двір, і станок, і поле –
Це і є Батьківщина-мати,
Бо кується щаслива доля
Мілліонами рук завзятих.
І коли у поту солонім
Понад світом зведеш чертоги,
То святішого пантеону
Ні героям нема, ні Богу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481834
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.02.2014
автор: stawitscky