Уже не горить, лише тліє,
Поліно останнє в печі,
Як тліє у серці надія,
Що ще напишу я вірші.
Всі дрова згоріли поета,
Ще жаром палає душа,
Потріскали риси портрету,
А роки, як птахи спішать.
Прийдеться узяти сокиру
І дров запасти на роки,
Угору іти - не по схилу,
Щоб всі пережити страхи.
Бо наше таке покоління,
Живе у часи перемін,
Ми ж маємо гарне коріння
І б’є ще життєвий наш дзвін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481781
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2014
автор: Віталій Назарук