Ми пили коньяк, тамуючи кожна своє…

                                                                                                                   А.П.  
Ми  пили  коньяк,  тамуючи  кожна  своє.
Вже  ніч  поміж  нами  вмостилася  без  макіяжу.  
Ти  знаєш  про  мене  усе,  і  все  мені  скажеш,
І  дощ  за  дверима  вчорашній  день  розіб  є.


Ось  так  по  краплинці  із  мене  виходить  печаль.
Та  відстань  весь  час  розриває  твій  голос  у  скайпі.
Що  разу  чекаєш  на  щось...  і  воно  того  варте,
Ми  знову  далеко,  ми  знову  далеко...на  жаль.  
                                                                                                                       24.02.14

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481677
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2014
автор: Анна Кириленко