***

Скоро  весна…  І  досі  ніхто  не  зігрів,
Ніхто  не  подарував  обійми  теплі.
Прикидатись  кимось  іншим  ти  не  хтів,
Тому  мої  надії  непотрібні  й  мертві.

Лежать  закинуті  поміж  рядків  твоїх,
Вже  поржавіли  від  обіцянок  й  прокльонів.
Ти  відмовляєшся  уже  й  від  слів  своїх,
А  я  й  не  вимагаю  голосних  поклонів.

Ти  думаєш,що  я  прив’язана  путами.
Ну  що  ж,гори  високомірністю  своєю.
Нахабність  сильно  зажимай  вустами,
Й  заливай  свою  горлянку  кислою  брехнею.

На  моєму  тілі  не  відіб’ється  ця  байдужість,
Й  не  залишаться  глибокі  чорні  шрами.
І  попри  переконань  гнилих  потужність,
Творю  я  долю  духм’яними  руками.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481617
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2014
автор: Прокудіна Вікторія