Ти будеш сміятись, коли прочитаєш моїї думки.
А потім, мабуть, тобі стане дуже страшно.
Коли я буду по за зоною дії, ти почуєш гудки
Ти знову набератимеш номер, та все марно.
Я буду в метро або просто пішки гуляти по колії,
По темним тунелям, з мокрою пачкою сірників
Ти була Джульєтою, а я Ромео, тепер міняєм ролі.
Я Кай, ти Герда, нас зв'язує ланцюг коротких гудків.
Я не забув того, що було, я просто не можу згадати,
Коли востаннє бачив твої чорні очі, що мов смола.
Ти переплела всі шляхи, ти сплутала всі мої карти.
Я зник, як зникала ти, я зміг піти, як ти колись змогла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481197
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2014
автор: Sep Ventus