А ранок ллє бадьору насолоду
В клітину кожну тіла і душі.
Чеканням мріють і ліси, і води
І таїну відродження природи
Весна відкрити звабливо спішить.
Таку легку блакитну парасолю
Тримає лютий в лагідній руці…
Схопивши замовляння і паролі
Бентежна думка поспішає в поле,
Під списики веселих промінців.
І кожен рік – вдесяте, а чи всоте
Турбують ревно сподівання ці –
А що ж нам нива нинішня уродить?
- дзвенить надія на найвищій ноті
Впереміж із синиччиним : цінь-цінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481042
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2014
автор: stawitscky