Золота бруд, блиск кайданів –
Господом Богом клену;
руки – скалiченi рани,
небо зубами я рву.
Вiрити ж бо не повiрю
в праведний грiшникiв суд,
тут, на землi, я волiю
змити iз золота бруд.
Блиском кайданiв iржавих,
правдою сущих iмен
i найскорботнiшим жалем
нацiй усiх i племен.
Створено 25,26. 02. 1989 року, м. Тула (Архангельське)
Опубліковано: "На зламі дня" - Львів: "Тріада плюс", 2004. 100 с. - С. 28
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480955
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.02.2014
автор: Т. Василько