Летіли діти,
В краї далекі,
Чому радіти,
Немов лелеки.
Пусте гніздо,
Сама лишилась,
Скрізь ходить зло,
Геть зажурилась.
Рвалось серденько,
Котились сльози,
Смерть вже близенько,
Вона не в змозі.
Той біль терпіти,
Воно ж болить,
Як далі жити,
Прийшла та мить.
Серце згоріло,
Здолали рани,
Коли боліло,
Не мало шани.
Як зупинилось,
Злетілись діти,
Що ж тут робилось,
Стали тужити.
За чим тужили,
Того не знали,
Що заслужили,
Те вони мали.
Серденько мами,
Холодне в грудях,
Не шанували,
Плачуть на людях.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/578-sertse-zgorilo.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480770
Рубрика:
дата надходження 20.02.2014
автор: Антоніна Грицаюк