Зима тихо постукала в двері,
Поважна пані зайшла тихо.
Великодушній своїй манері,
Вона принесла лише лихо.
Вона зі снігом пускає волю,
Щоб нам було легше жити.
Малює тихо, ніжно нашу долю,
Як з джерела повинні пити.
Прилине спогадами у кімнату,
Зігріє чай, холодні руки.
Тепло сердець зламає ґрати,
І забере нелюдські муки.
Це той холодний теплий час,
Коли іскра загорається в очах.
Ця історія можливо не про вас,
І втомиться вона в ночах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480692
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2014
автор: аЛіна Продан