Мій чай втрачає знов температуру
Без сенсу кружку обгорну руками
Його приймаю мов гірку мікстуру
Від почуттів, що були поміж нами.
Насправді забувати я не хочу
Наповнених любов’ю тихих днів
Я думала ніколи не наврочу
Та й ти подати руку не захтів.
В розлуці бо ж не кріпшає кохання
І ти один не довго сумував
Порушивши байдужості змагання
Ти руку й серце їй подарував...
А я чекала довго й безсумлінно
Немов голубка в пісні про любов
Все вірила, що на хистких руїнах
Ще можна збудувати теплий кров.
Бридкого корвалолу тридцять крапель
З мелісою пахучий стигне чай
Притиснутий до скронь холодний кафель
Я зовсім не такий благала рай…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480571
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Анна Кукурика