Не жди добра від кулеметів;
Від Бога, і від Сатани.
Весь світ поділено на метри,
Життя замало, щоб пройти.
Не жди добра від призидентів;
Нема душі в них й співчуття.
Вони кують усіх в браслети,
Хто не розділяє їх життя.
Не жди добра від ідеалів;
Для себе створюємо їх:
Тонка межа є у моралі;
Мораль чомусь в руках чужих.
Три рази можна відректися:
Від дому, Бога і близьких.
Тоді ти вільний, і убийся,
Бо просто ти- ніхто без них.
Чекай біди, вона ж бо завжди поруч,
Навіки вірна помилкам.
Колись всміхнеться може доля,
Колись всміхнеться та не нам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480419
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2014
автор: Адам Буткевич