В мені розрив,між треба і не можна,
і розриваюся між правдою в брехні,
та тягнеться рука в мінливі гроші,
а душу накривають листя золоті.
Холоне жаль, між розумом і серцем,
бо виправити неможливо душі всі,
і в гордості буває є потреба,
тоді і рвуться , з болем,- ниточки душі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480242
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.02.2014
автор: Кошкина