Знов інеєм кошлатиться зима…

Знов  інеєм  кошлатиться  зима,
Бурульки-брови  супить,  мов  їжак.
Скидає  ліс  додолу  крадькома,
Накинутий  морозами  піджак.
Хурделиця  закохано  гуде,
Ховаючись  і  путаючи  слід.
З  її  морозно-сніговий  грудей
Стікає  кров’ю  біле  серце-лід.
Кружляє  пух  з  підбитих  подушок.
На  озері  будується  мороз.  
Усівшись  на  самісінький  вершок,
На  скрипці  грає  вітер-віртуоз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480132
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.02.2014
автор: Олена Іськова-Миклащук