Ти закоханий в образ в твоїй голові,
В ідеал, ніжну мрію юнацького серця…
І уявні події для тебе живі.
Ти кохаєш своє досконале дівча,
Та ніколи не чув її щирого сміху
І ніколи не бачив іскринки в очах.
Ти не знаєш на смак її ніжні вуста
І не знаєш як пахне шовкове волосся,
Та в думках вона вічно для тебе свята.
Ти закоханий в образ - погодься чи ні,
А твоєю вона вже ніколи не буде
І приходити буде до тебе вві сні.
Вона музою стала у твоїх віршах,
А в своїх вона просить тебе зупинитись,
Ставить "мат", а виходить чомусь лише "шах".
Ти малюєш її за кухонним столом,
Наливаєш дві чашечки кави для вас
І в одну доливаєш коньяк або ром.
Потім залпом свою випиваєш за раз,
Випадково обпікши свою пустоту...
Ну а другу (остиглу) зілл'єш в унітаз.
Вона кави не любить - у цьому вся суть.
Ти не знаєш її і ніколи не знав.
Ти закоханий в образ...
Зрозумій і забудь.
09.02.2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479948
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2014
автор: Юлія Ярема