Істоти чи кати мого народу,
Від сказу вже їдять і рвуть своїх,
і ненажерливі потвори і заброди,
набрались злочинів немов собака бліх.
́́́
Не вирвеш з серця мого волю,
Не вигризеш ти віру з душ,
Стріляєш, ріжеш - та немає болю,
Лише ненависть до катюг.
Не за горами час як з пащі зуби,
Нам у трофеї попадуть,
Не допоможуть «друзі любі»,
Як вас в Гаагу повезуть.
А.Круп
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479579
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2014
автор: А.Круп