Літо йде черешнями
І бузком під хатою,
Дзвоники дитинства
Сповільняють хід.
Надійшли екзамени,
Це нас трохи радує,
В школі залишаємо,
Ми дитинства слід.
Пір’ячко почистимо,
На крило наляжемо,
В невідомі далі
Доля понесе…
Новий світ побачимо
І себе покажемо,
Хай від лиха долю
Ангел наш спасе.
Кожен свою стежечку,
Наче свою доленьку,
Змушений відміряти
На своїм віку,
Може чиєсь пір’єчко
Лишиться лелеченькам,
А на іншій стежечці
Не лягти сліду…
Час мине - згадаємо,
Свої кращі роченьки,
Засумує серденько,
Та пройдуть літа,
Птахою у небі
Пролетять височенько,
Зникне десь за обрієм -
Юність золота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479379
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.02.2014
автор: Віталій Назарук