Як без тебе? Без тебе ніяк!
І з тобою життя неможливе!
Я чекав від небес якийсь знак
Та почув лиш прощання тужливе.
Десь у небі пливли журавлі,
Так високо, що вже не видати.
Та долинув їх спів до землі,
Про розлуку щоб нам нагадати.
Попросити би цих журавлів,
Біль мою щоб забрали з собою.
Де шукати, знайти мені слів,
Поділитися з ними журбою.
Щоб забрали печалі мої
І думки, що виснажують душу.
Їх багато, зібрались в рої,
Ними я по пів ночі ворушу.
Я кохаю тебе, але біль,
Мене наскрізь пронизує струмом,
Осінь завжди пора для весіль,
Наша осінь огорнута сумом.
Невимовно як важко мені,
Слів нема, щоб це все передати.
І в солодкім причастя вині
Гріх кохання мого не сховати!
30.05.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2014
автор: Мирослав Вересюк