Стихла ніч за вікном у ласкавих обіймах туману,
І скрипить в вишині місяць зорям весільну кадриль,
Розсипаються сни, ніби пригоршні злого обману,
І під музику ночі все грає нічний водевіль.
Я тихенько ступаю, вся осяяна жовтим промінням,
Німотою нічною зачарована тихо стою,
Від дерев розлягаються сіткою місячні тіні,
Шепче ніч зачаровано казку таємну свою.
(вірші моєї мами Л. Є.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479226
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2014
автор: Сергій Ранковий