Щаслива людина – вимираючий вид.
Не часто зустрінеш на дорозі життя.
Замість неї соціофобний гібрид,
Що закривши очі біжить навмання.
Байдужість і черствість тільки в очах,
Вже й не цінується щирість людська.
Вона зустрічається давно уже в снах,
А зараз натомість підлість бридка.
Закривши нам очі,вона контролює
Звички,дії і наші слова.
Вона ж бо під себе усе підлаштує,
А нам дістається лиш примха пуста.
Ми жалюгідні в руках маріонетки.
Та вибір це наший,тепер ми страждаєм.
Ковтаєм від пустки і болю таблетки,
Та прірву в душі наразі ми маєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479017
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2014
автор: Прокудіна Вікторія