Я образ твій пером боготворила,
Ростила із рядків хмільний едем.
Для тебе Всесвіт вирвала із тіла,
І душу помережила вогнем.
Сльозами зір молилась-заклинала,
Вишіптувала шелестом дібров.
Лила веселки у криві дзеркала,
Елеєм сонця розбавляла кров.
Мене скорила магія безсоння,
Мене скарала мука заборон.
Душа моя згубилась у сезонах,
Змішала фарби у казковий сон.
Ранковим шовком вишила вітрила
І попливла у мрію-океан.
Коханий, я тебе боготворила.
Та всі боги малюються з оман…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479005
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2014
автор: Лілія Ніколаєнко