Реквієм

Забути  осінь.  Вимкнути  думки.
Гротескно-сині,  помороззю  вкриті.
Зворотний  відлік  у  серпневім  житі
Стирає  з  неба  білі  літаки…

Втекти  у  літо.  Жовтим  листопадом
Палає  спогад  –  сивий  паралітик…
Нахабно  пам’ять  –  вічний  аналітик  –  
Його  катує  першим  снігопадом.

Спинити  зиму.  Розтрощити  кригу,
Що  заточила  наші  літні  ночі
В  зітханнях  вітру  трепетно-дівочих.
Втопити  час  в  страшних  глибинах  снігу.

Зустріти  весну.  В  полум’янім  квітті  
Циклічно  повторити  мертве  літо,
Яке  назавжди  буде  тихо  жити
Для  нас  яскравим  і  палким  суцвіттям.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478887
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.02.2014
автор: E. Insomnia