Душа людини - з́агадка природи.
У ній ростуть двоякі почуття:
Одні дають добра і честі сходи,
А інші - пласти бруду і сміття.
Чим більше у душі цвіте любові,
Чим більше хоче щось вона віддать,
Тим менше цвяхів у думках і слові,
Потужніша є Божа благодать.
Якщо душа -тверда, холодна крига,
Бере й воліє брати без кінця,
Тоді вона, мов затонула книга,
У ній немає духу від Отця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478834
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.02.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)