В твоїх очах цвіте весна,
Розкішне і гаряче літо.
Безкрайня синь і глибина,
Яку із щедрістю розлито.
Неначе море теплих хвиль
Твій погляд манить і чарує.
Вже стільки я доклав зусиль,
Та це від болі не рятує.
Душа страждає і щемить
Повита смутком полиновим.
Її згубила ця блакить,
Вінком прикрасила терновим.
Чи варте все оцих страждань,
Ночей безсонних, божевілля,
Палкої пристрасті бажань,
Якщо гірким буде похмілля.
В твоїх очах цвіте весна,
Та всі ці барви не для мене.
Між нами виросла стіна
Кохання часто незбагненне.
Тебе кохають, а ти ні,
Як можна серце зґвалтувати?
Любов нещасна в однині,
І їй приходиться страждати.
28.11.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2014
автор: Мирослав Вересюк