Чи буде в нас лад , панове ,
Чи буде, чи буде …
Чи знов будемо тягатись
За чуби та груди ?
Праві в ліво, ліві в право
Од віку й до віку
Самі собі з Долі робим
Небогу-каліку.
Все можемо , здолаємо
В боротьбі ми сила !
Немало в свій час сатрапів
Узяли на вила .
Розігнали ворогів
Воля !!! Браття !!! Воля !!!
(а хто стане у руля ,
коли піде Коля ? )
А кораблик то старий,
Команда ж та сама ,
Хто дороги нам засипле ?,
Таж на ямі яма !
Шлях, панове , в нас тернистий
Й чи то по привичці
Нас кидає з ліва в право ,
Як на старій бричці.
Сто років тому назад ,
Чи тільки десяток
Граблів, що били в чоло,
Маєм предостаток.
Приклади ?!
В 19-му році
Ще того століття
Вирувало в Україні
Страшне лихоліття.
Петрашевський на Заході,
В Києві Петлюра
Воювали з ворогами ,
Аж репалась шкура.
Кров’ю воля здобувалась,
« кровію полита «,
Щоб була Своя Держава,
Була Доля сита.
Об’єднались !!! І повстала
Одна Україна,
Чи хто думав, що настане
Так скоро руїна …
Чому ?
Не договорились.
30 серпня 1919 року.
Чорний з чорного то день ,
Нащадкам наука,
Через чвари нікчемнії
Розвалилась Злука.
Галичани взяли Київ
Рано на світанку,
Вигнали більшовиків,
Визволили бранку.
Торжество на другий день
Думали зробити,
Але хто те торжество
Має честь відкрити ?
Галичани ? Східняки ?
Поки сперечались,
Денікінці через міст
У Київ й ввірвались.
Без пострілу, без спротиву
Через пусті чвари ,
Полонили сивий Київ
Чергові « хозари ».
Нам би об’єднатись знову,
Де там , - розбрелися
І на захід поодинці
Тихо подалися.
Потім взяли в союзники
Бувших ворогів,
Так вогонь державотворний
Помало й зотлів …
Як ми жили в ті роки,
Кожен добре знає,
Не одна бідна душа
З Богом спочиває.
Хто з голоду в землі рідній,
Хто в лютім Сибіру, -
Самі себе віддали
На поталу звіру.
Розірвали Україну
Тай пошматували ,
Самі себе нерозумні
У ярмо загнали…
Бандерівці, Мельниківці
Всі за Україну,
Тільки знову показали
Одні другим спину.
Україна то одна,
Гетьманів багато
І піди ж ти розберися,
Хто син , а хто тато ?
Знов повстала Україна
В дев’яності роки
Так омріяна країна
Робить перші кроки.
Не прості вони були
Все ми пам’ятаєм,
Але знову всі роки
Схід і Захід маєм !
Вибирали Президентів
Лівий берег, правий,
А між тими берегами
Все бігав лукавий
І розділяв один народ
На два табори,
Та прийшов тут рік четвертий,
Діждались пори.
Піднялися за день кращий,
Вийшли на Майдан
Буде в нас тепер Месія,
Буде в нас ГетьмАн !
Сльози радості текли,
Коли Гімн співали
Перемога !!! Перемога!!!
Відсалютували …
Розійшлися по домівках
Тепер заживемо!
« Свій до свого по своє «
Панами будемо !
В стару лодку посідали
Нові веслярі,
Та нічого не змінилось
Там у них в горі.
Ліва рука праву руку
Слухати не стала
І куди плисти та лодка
Поняття не мала.
А ми кращого чекали,
Ми мали надію,
Що обженем « Гамерику» ,
Канаду й Росію.
Не так сталось, як гадалось
Лишилось без змін , -
Та сама Верховна Рада,
Той самий КабМін.
Наймитами по всім світі
Розбрелась громада,
А так з права Дніпра в ліво
Помінялась влада…
Знов сьогодні на Майдані
Ми владу міняєм,
Та кому її віддати, -
Поки що не знаєм.
У всіх в серці Україна,
( хто би сперечався ) ,
Та за її відбудову
Хтось сьогодні взявся ?
Із конкретним планом
Дій за щось НОВЕ ,
Щоб не напихали знову
В кишені лаве,
Ті коло кормушки,
Яку МИ створили,
Щоб за наші гроші
Нас по крижах били.
Лиш одне тривожить …
Чи буде, як є ?
Чи все зміниться на краще ,
Чи слово моє ?
15.12.13 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478597
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.02.2014
автор: Олекса Терен