кохання — вірна дружина, занадто, щоб вірити їй
тому я йду до квартири, де на годиннику завжди дванадцята
і завдаю собі болю руками чоловіка
кохання сидить у кутку і дивиться на це заклання
у дусі римських видовищ
wie schwach bin ich!
ллється "чорний монах" по грудях
це кров, яку чекає арена
чоловічого тіла
якщо тобі потрібна жертва, то ось вона..
правосуддя ХХІ століття звершується
під розпеченим сонцем енергозберігаючих ламп
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478588
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.02.2014
автор: Maria Volkova