Я є таким, як є сьогодні
І залишатиметься так завжди.
Навік свідогляд буде в моді,
Його не перегляну - і не жди.
Мене зламати, знай, не вдасться,
Мій стан незмінно має привілей.
Я не приховуюсь у масці,
Не зачиняю вікон і дверей.
Прийми мене, любов, до себе,
Усе візьми - і тіло, і душу́.
Мені багато, вір, не треба -
Лише краплину спокою прошу...
(06.12.2008.№72)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2014
автор: Вадим Косарєв