Заховався рижий пес,
Заметіль гуляє,
Бо який же інтерес
Гріться в будці скраю.
Снігом будку замело -
Отвір для повітря -
Все подвір`я замело -
Нічого не видно.
Ось притихло, помело,
Мороз дошкуляє,
Треба визволять його -
Вже господар знає.
Був би рад цьому сніжку,
Відкидать багато,
Де живе ку-ку-рі-ку,
Снігу, мабуть, з хату.
Діду, сіна подавай,
Де пахучі травки
Мені в будку напихай,
Бо не буду й гавкать.
Мабуть, їсти захотів
Рижий сторож зранку,
Бо загавкав і завив,
Хочеться сніданку.
Господарства вже нема
Лиш собака, киця,
Півник, курочка одна
І одна кролиця.
А погода не зважа
На людські турботи,
Їй ніхто не заважа,
Бо вона - природа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478246
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2014
автор: Анатолій Сулим