Мені сказала ти: "Люблю
Так сильно до нестями".
Я був подібний журавлю,
Що линув над лісами.
"Ми разом будемо навік, -
Душевно промовляла, -
Ти той єдиний чоловік,
Якого так чекала".
Нас познайомила весна
Спонтанно перед літом,
Я вірив серцю: це вона
Моя єдина в світі!
Немало часу провели
В обіймах перед Богом,
Мов діти бавились малі,
Одне на одне схожі.
Та ось скінчилася весна
Так швидко й ненароком...
Від мене постаттю пішла
Твоя любов глибока.
Я пам'ятаю всі слова,
Якими лоскотала:
"Тебе люблю одно́го я
Так сильно до нестями".
"Ми разом будемо навік, -
Душевно промовляла, -
Ти той єдиний чоловік,
Якого так чекала"...
(17.09.2008.№51)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2014
автор: Вадим Косарєв