Лани, лани
Куди не кинеш оком,
Куди не глянеш -
Виспіли жита.
І радість
Хлібодарів ясноока
В ранкову синь
Веселкою зліта.
Горить вона
У далях малиново,
Де бродить літо
В золотім брилі.
То сяє знов
Усміхнена святково
У жайворонка
Сонцем на крилі.
Тут все кругом,
Неначе в дивній казці
Чарівністю хвилює
Знов і знов,
І в кожнім зерні
Виповненім ласка,
Землі моєї доброї
Любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478015
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2014
автор: Петро Мігур