Нехай ця ніч послужить фоном,
Слова -сльозами мовчазного каяття.
Думки зриваються тривожним тоном.
Це Перший Том короткого життя...
Мій Бог живе глибоко в грудях,
Він не в іконах, і не в золотих церквах,
Не у хрестах, і не в побожних людях,
Бо мало святості в освячених речах.
Нелегко подивитись собі в вічі,
Так, щоб побачити портрет душі.
На те й дивлюсь на себе серед ночі,
Чудовиська ховаються в пітьмі.
Я піддавалася спокусам та грішила,
І спокушала грішників сама,
Поганому хороших вчила,
Губилася в дурмані від вина.
Серця, що ненароком розбивала,
Тепер болять,пульсуючи в вісках.
Я приручала, потім проганяла,
За що й тону в байдужості пісках.
Підводила батьків і легковажно
Відносилася до свого життя,
Коли ти молодий, тобі не страшно,
Для юності пороки - відкриття.
--
Відправлено з Швидкого блокнота
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477273
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2014
автор: Юлія Кобейн