В муках родиться Україна-держава,
В злиднях зростає великий народ.
Для можновладців-пройдисвітів ласа забава,
Самозванців нікчемних не стуляється рот.
Підведись, Богдане, подивись, що твориться:
Триста років народ твій стражда,
Як раніш, нова влада з народу глумиться,
Від жданої волі радості мало, більше біда.
Всі, кому заманеться будують Вкраїну,
Так швидко палаци ростуть, що захоплює дух.
Стараються так, що про нову руїну
Знов між народу шириться слух.
Шумлять наверху створіння болота,
Рідна ненька Вкраїна скрипить.
Завжди вірна тобі українська голота
Знову сокири та шаблі сталить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477181
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.02.2014
автор: Леонід Ісаков