Діди і прадіди боролися за правду,
Обмани всякі знищуючи грізно.
А нині внуки, ледь торкнувшись влади,
Збивають свої руки в кров за крісла.
Діди і прадіди боролися за віру,
Якої із дитинства вчила мати.
Тепер же внуки дозволяють сміло
У кабінетах Богом «торгувати».
Діди і прадіди боролися за волю,
Щоби жили щасливо їхні діти.
Та не могли подумати ніколи,
Що можуть внуки з даром цим вчинити.
Діди і прадіди в могилах спочивають,
Історією стали їхні рани.
А їх онуки холуями стали
І мовчки рабські одягли кайдани…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477146
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.02.2014
автор: Куліш Анатолій